14 квітня Український центр оцінювання якості освіти оприлюднив звіт за результатами ЗЗМЯПО-2024, присвячений успішності четвертокласників і четвертокласниць із математичної, мовно-літературної і природничої освітніх галузей.
Зауважимо, що в третьому циклі моніторингу вперше оцінювали сформованість читацької та математичної компетентностей у випускників та випускниць початкової школи, які були вже третім випуском Нової української школи, а отже, опановували відповідні галузі за новими підручниками, розробленими згідно з Державним стандартом базової середньої освіти. Розгляньмо, які результати показало учнівство 407 закладів освіти і як ці дані різняться з результатами учасників двох попередніх циклів ЗЗМЯПО (2018 р. і 2021 р.).
Математична компетентність випускників початкової школи
Результати ЗЗМЯПО-2024 свідчать про наявність серйозних викликів у галузі початкової математичної освіти, але водночас дають підстави для обережного оптимізму, адже рівень математичної компетентності випускників і випускниць початкової школи після суттєвого падіння у 2021 р. трохи зріс у 2024-му, хоча все ще не досяг рівня 2018 р.
Середній результат із математики, отриманий четвертокласниками й четвертокласницями у 2024 р. (201,8 бала), зріс на 1,9 бала порівняно з 2021 р. (199,9 бала), але залишається дещо нижчим за результат 2018-го (203 бали), хоча статистично значущо не відрізняється від нього. У 2024 р. 17,7 % четвертокласників і четвертокласниць подолали високий поріг математичної компетентності, натомість 14,6 % учнів і учениць не досягли навіть базового рівня (фактично не можуть розв’язувати найпростіших задач). Іншими словами, приблизно кожен / кожна шостий / шоста випускник / випускниця початкової школи у 2024 р. продемонстрував / продемонструвала належне опанування математичного змісту та процедурних умінь, передбачених для першої ланки загальної освіти, проте майже кожен / кожна сьомий / сьома має суттєві прогалини в засвоєнні навіть базового математичного матеріалу.
Порівняно з 2021 р. частка учнів, які досягли у 2024-му високого рівня математичної компетентності, збільшилася (15,7 % проти 17,7 %) і навіть перевищила показник 2018 р. (17,3 %). Однак частка тих, хто не подолав базового порогу математичної компетентності, усе ще вища у 2024 р. (14,6 %), ніж у 2018-му (13,4 %), хоча й суттєво зменшилася порівняно з 2021 р. (17,1 %). Ураховуючи риси спільності між двома останніми циклами, можна припустити, що на спроможність учнівства опановувати математичний зміст початкової школи загалом вплинули негативні чинники, спричинені пандемією та повномасштабною війною, як-от тривалі перерви в навчанні або віддалене навчання, відсутність подекуди підтримки з боку вчительства тощо.
Змістовий аналіз виконання учнями й ученицями початкової школи завдань високого та базового рівнів, зокрема дослідження типових неправильних відповідей, надаваних ними під час виконання тестів, свідчить, що значна частина учнівства початкової школи вибирала спосіб розв’язування задач випадковим чином з набору готових схем, які вони пройшли в курсі математики, розглядаючи задачу як вправу на додавання, на множення, на віднімання, на ділення, узагальнено — як вправу на виконання деякого готового правила (схеми, алгоритму), замість усвідомленого вибору способу рішення. Це може свідчити про недостатню ефективність упровадження на практиці компетентнісних засад математичної освіти в початковій школі.