Україна без сміття

      (1) «Україна без сміття» — назва сучасного вітчизняного проєкту, який уже чотири роки сприяє впровадженню культури сортування відходів і формуванню екологічного мислення українців. (2) Волонтерська ініціатива швидко переросла в насправді маштабну справу. (3) Нині «Україна без сміття» - це громадянська організація, що має кілька напрямів діяльності й низку освітніх та соціально орієнтованих проєктів. (4) До них належить, зокрема, громадська станція глибокого сортування.(5) Її двері відчинені для всіх охочих перетворити своє сміття на ресурс, що уникне звалища й отримає «нове життя», як перероблена сировина.
      (6) Принцип роботи станції сортування — це не нова ідея: за тим самим форматом працюють станції у Швеції. (7) Відмінність лише в тому, що там на ці станції вхід платний, а в нас — вільний. (8) Сюди може прийти будь хто, принести відібрані заздалегідь відходи й віддати на переробку. (9) Після ретельного сортування скло чи пластик потрапляють на відповідний переробний завод, де їх очищують і перетворюють на новий матеріал.
      (10) Процес очищення сировини доволі дорогий, тож у забрудненої меньше шансів бути переробленою, ніж у чистої та сухої. (11) Особливо це стосується слідів жиру, бо з такого матеріалу виходить низькоякісний продукт. (12) Треба розуміти, що жоден пластик, на відміну від скла, неможливо переробити повністю: загалом до 60—70 % сміття може отримати «нове життя», а близько 30 % домішок чи неліквіду піде у відходи. (13) Для оптимізації переробки на пластикових виробах наносять спеціальні маркування.
      (14) Крім цієї станції, «Україна без сміття» має проєкти, які допомагають зорієнтуватися в екологічному інформаційному просторі. (15) Адже є безліч ... щодо практики сортування непотребу. (16) Дехто вважає збут вторинної сировини прибутковим бізнесом, а тому очікує винагороди за свою «сортувальну працю», у чиємусь колі пріоритетів цієї теми просто не існує, а чиїмсь переконанням така практика взагалі суперечить. (17) У людини є вибір: узяти на себе відповідальність за своє сміття чи завдавати незворотної шкоди довкіллю, відсилаючи відходи на звалища й полігони.(18) Коли потроху міняти свої щоденні звички, життя неодмінно стане кращим

Формат уроку: очно.

Перебіг уроку

1. Організація класу до роботи.

2. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

3. Актуалізація опорних знань.

Завдання 1.

    Учителька роздала учням картки із завданнями й запропонувала інструкцію роботи з ними, а саме: за її сигналом розпочати рухатися по класу в помірному темпі, зустрівши однокласника / однокласницю утворити пару, «приклеїтися» плечима одне до одного й заповнити один рядок таблиці з картки, виконавши завдання. Потім утворити пару з іншим учнем / ученицею і повторити дії. Так треба робити доти, доки не буде заповнено всю таблицю на картці. Після чого сісти на своє місце й перевірити правильність виконання завдання.

Зразок картки

4. Повідомлення теми й мети уроку.

5. Вивчення нового матеріалу.

Завдання 2.

Було 12 кг морозива. Продали частину всього морозива. Скільки кілограмів морозива продали?
12:3 = □ (кг)

Завдання 3.

Обчисли:

Завдання 4.

У книжці «Пригоди Піноккіо» 160 сторінок. Дануся читала щодня від усієї кількості сторінок.
Скільки сторінок щодня читала Дануся?

6. Закріплення вивченого матеріалу.

Завдання 5.

Щоби потрапити до парку Піноккіо в Італії, Любчик проїхав 180 км Україною, 540 км — Угорщиною і 280 км — Словенією. До парку залишилося проїхати ще половину того шляху, що Любчик уже подолав. Скільки кілометрів залишилося проїхати хлопчикові?

Завдання 6.

В артмайстерні виготовили 480 пальчикових ляльок: 330 із них — герої казки «Пригоди Піноккіо», третина решти — звірята. Скільки пальчикових ляльок-звірят виготовили в артмайстерні?

Завдання 7.

Перед подорожжю до Італії Любчик прочитав четверту частину книжки «Пригоди Піноккіо». Повернувшись додому, він прочитав решту за 2 дні, порівну щодня. Скільки сторінок на день читав Любчик, повернувшись з Італії, якщо в книжці всього 160 сторінок?

Завдання 8.

Книжка «Пригоди Піноккіо» у 2019 році коштувала 210 гри. Це становить третину того, що вона коштувала на початку 2024 року. Скільки гривень коштувала книжка на початку 2024 року?

7. Підсумок уроку.

Надтуризм: глобальна проблема сучасності

      (1) Світова туристична індустрія набирає обертів, обслуговуючи 1,4 млрд мандрівників щороку й роблячи життя мешканців найпопулярніших міст світу нестерпним.
      (2) З-поміж чинників, що перетворили закордонні подорожі на популярне явище, називають зміцнення середнього класу, розвиток соціальних мереж і збільшення в рази кількості авіарейсів. (3) За останні два десятиліття, як зазначають експерти Всесвітньої туристичної організації, кількість мандрівок у всьому світі збільшилася в півтора раза. (4) Таке стрімке зростання призвело до «надтуризму». (5) В організації прогнозують, що до 2030 року слід очікувати збільшення потоку туристів ще на 400 млн осіб щороку.
      (6) «Проблема надмірного туризму визрівала роками пропорційно до того, як глобалізація стирала кордони між країнами, а подорожі ставали доступнішими», — пояснює Елізабет Беккер, американська журналістка, авторка книжки про «надтуризм», або «овертуризм». (7) Останні неологізми набули неабиякої популярності, адже називають культурний феномен, активно поширюваний у світі. (8) На позначення надмірного туризму, як глобальної проблеми сучасності використовують також терміни «антитуризм» і «туризмофобія».
      (9) Насамперед згубного впливу такого явища зазнали багаті на культурну спадщину країни Старого світу. (10) До речі, за даними Всесвітньої туристичної організації, 2019 року Європою мандрували 713 млн подорожувальників, що на 6 % більше, ніж попереднього. (11) Хоча інфраструктура таких туристичних міст, як Барселона, Прага, Стокгольм, Амстердам, є розвиненою, однак постійне зростання потоку мандрівників є для них серйозним викликом.
      (12) Масштаб проблеми міст, що найбільше потерпають від величезних потоків туристів, ілюструє інфографіка, де верхнє число на зображенні позначає кількість гостей міста, а нижнє - місцевого населення.
      (13) Упоратись із викликами, спричиненими «надтуризмом», до снаги тій місцевій владі, яка вивчає й ураховує думку мешканців, заздалегідь планує, як прийняти й комфортно розмістити гостей, зважаючи на логістику та інфраструктуру.
      (14) Показовим є приклад Амстердаму – 850-тисячного міста. Де за останні 15 років туристичний потік майже подвоївся. (15 ) У 2018 році місто відвідало 19 млн. мандрівників, а за десять років це число зросте аж до 29 млн. (16) То/ж влада Амстердаму замислилася про/те, яку граничну кількість гостей місто зможе приймати щороку, тому стратегія розвитку столиці до 2030 року не передбачає збільшення кількості приїжджих, за/те робить акцент на розвитку інфраструктури. (17) У місті підвищили туристичний збір, заборонили популярні велосипедні прогулянки по центральним кварталам, скасували дозволи на відкриття нових торговельних комплексів, цікавих саме для мандрівників.
      (18) В італійській столиці те/ж розробили стратегію порятунку від збільшення напливу туристів. (19) Римська влада зосередилася на боротьбі з негідною поведінкою приїжджих, яким до вподоби купатись у фонтанах. (20) За недотримання правил було встановлено штрафи, а поліції дозволено складати акти на порушників спокою і виселяти їх на дві доби із центральних кварталів міста. (21) Також до центру Рима не пускають будь-який транспорт, що перевозить туристів, тому мандрівникам доводиться долати пішки чимало кілометрів, щоб оглянути культурні та історичні пам’ятки.