А мотивувальна Б діагностувальна В розвивальна Г коригувальна

А дезадаптація. Б неуспішність. В дисгармонія. Г відставання.

А «Наша особлива Яринко, розкажи, будь ласка, про домашнє завдання на цей урок». Б «Сонячний наш Юрку, покажи, будь ласка, на карті територію середньовічного Китаю». В «Гіперактивний наш Вікторе, ти сьогодні першим підеш до дошки». Г «Інно Миколайчук, розкажи, будь ласка, що тобі відомо про князювання Володимира Великого».

А асоціальність Б аутентичність В асертивність Г активність

А може редагувати Б може переглядати В може коментувати Г може передавати право власності

А «шість капелюхів мислення» під час вивчення теми «Перша світова війна» Б розповідь учителя на тему «Козацьке бароко» з показом ілюстрацій В робота в групах із визначенням особливостей історичного явища «Голокост» Г дискусія на тему «Створення Директорії УНР: вияв патріотизму чи шкідлива авантюра?»

А «Бачив карикатуру з якогось британського видання про тодішні події: два хулігани – в одного на спині написано “Угорщина”, в іншого “Польща” – ображають меншого хлопця із написом “Рутенія”, а Гітлер – здоровий дядько, цих хуліганів сварить. Тобто була така ілюзія, що Гітлер готовий захистити Карпатську Україну» Б «Це показує тодішнє враження в Британії та Франції, що Гітлер хоче створити незалежну українську державу, до якої приєднає українські землі під владою Польщі, а згодом – Радянську Україну. Британська та французька преса писали, що Гітлер може використати цих українців як плацдарм для подальшого захоплення України, яка йому цікава ресурсами» В «Гітлер вів дипломатичну гру. Якщо незалежна Словаччина його цікавила як плацдарм для подальшого нападу на Польщу, то Карпатська Україна йому не була потрібна. Він розіграв цю карту для того, щоб прихилити на свій бік Угорщину. Також можна припустити, що, віддавши Карпатську Україну Угорщині, він дав сигнал Сталіну, що готовий домовлятися про поділ Європи» Г «Бої почалися після військового вторгнення – 14 березня, 15 березня Сейм у Хусті оголошує незалежність, 16 березня угорці захопили Хуст. Офіційно вони оголосили, що опанували територію Карпатської України 18 березня. Реально бої з окремими групами “січовиків” тривали до 21–22 березня, після чого встановився окупаційний військовий режим, почалися репресії проти захисників Карпатської України»

A політичні функції. Б політичний устрій. В політичний режим. Г політична система.

1. Михайло Омелянович-Павленко	А натхненник, організатор «Листопадового зриву», командувач збройних сил ЗУНР, пізніше – Державний секретар військових справ ЗУНР; член Української радикальної партії
2.  Дмитро Вітовський	Б  військовий діяч, головнокомандувач УГА та Армії УНР; актив­ний учасник українізації армії, здійснив Перший «Зимовий по­хід» Армії УНР, брав участь у польсько-радянській війні 1920 р
3.  Нестор Махно	В   один з ініціаторів створення таємної політичної організації «Братство тарасівців», співавтор програми братства – «Кредо молодого українця», засновник Української народної партії
4.  Петро Болбочан	Г  видатний український військовий і політичний діяч, отаман, провідник селянського руху, анархіст
	Д  полковник Армії УНР, учасник антигетьманського повстання, уславився походом на Крим

А початок Операції Об’єднаних Сил Б бої за Іловайськ В зимові бої за Дебальцеве Г відновлення Україною контролю над о. Зміїний

1. підробіток у нелегальній торгівлі, що полягав у купівлі й перепродажу дефіцитних імпортних товарів широкого вжитку: одягу, дрібної техніки, косметики, предметів побуту, продуктів харчування тощо 2. фінансове шахрайство, яке ґрунтувалося на постійному заманюванні нових учасників і виплаті дивідендів старим за рахунок унесків нових без жодних гарантій захисту прав вкладників на їхні внески 3. добровільне об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст і передання їм повноважень і ресурсів для ефективного вирішення основних питань життя на наближеному до людини рівні 4. підпільна економічна діяльність з виробництва в промислових умовах на державних підприємствах з державної сировини додаткової необлікованої продукції з метою її подальшого продажу 5. дрібна торгівля товарами широкого вжитку із сусідніми країнами, що передбачала постійні переїзди від місця закупівлі товару до місця їхнього збуту й назад, яку іноді провадили без звільнення з основного місця роботи 6. корисні неформальні зв’язки та знайомства, які використовували в особистих цілях для отримання певних благ за низькою ціною або безкоштовно в обхід загальноприйнятих правил і законів 7. особливий різновид трудової міграції працездатного населення, яке в пошуках роботи виїздило за кордон, залишаючи родини вдома на утриманні за рахунок грошових переказів із-за кордону

Впишіть три правильні, на Вашу думку, варіанти відповіді, розташуйте їх у порядку зростання