А формулювання мети й цілей навчання Б добирання змісту навчального матеріалу В добирання методів, прийомів і засобів навчання Г планування способів оцінювання результатів навчання

А Організація соціально-педагогічної просвітницької роботи закладу освіти із сім’ями учнів / учениць. Б Чітке розмежування освітнього та виховного простору дитини за зонами відповідальності на шкільну й сімейну. В Формування мотиваційної готовності педагогічного колективу до взаємодії з батьками учнів / учениць. Г Підвищення рівня відповідальності всіх учасників освітнього процесу за освітні результати учнів / учениць.

А І та ІІ Б ІІ та ІІІ В ІІІ тa ІV Г ІV тa V

А зауважити другорядність навичок роботи із цифровими ресурсами під час підготовки презентації до уроку Б закцентувати на необхідності використання презентації як невід’ємного елемента онлайн-уроку В надати поради, як краще підготувати якісну презентацію для онлайн-уроку Г окреслити чинники, які впливають на те, чи буде презентація до онлайн-уроку дієвою

А захищене xмарнe cxoвищe Б cepвіс для ствopeння нотаток В cepeдовищe для peдагування документів Г соціальна мepeжа для комунікації з колегами

А актуалізація опорних знань. Б вивчення нового матеріалу. В узагальнення вивченого. Г рефлексія навчальної діяльності.

А зародження ринку предметів розкоші в Європі Б зростання середньої тривалості життя корінних народів В утворення централізованих держав в Англії, Іспанії, Португалії Г прискорення інфляційних процесів в економіці європейських держав

А «Суспільство стає більш однорідним. Зникають станові привілеї. Значна кількість населення – нові середні верстви: фермери, селяни-власники, кваліфіковані робітники, службовці, учителі, лікарі, працівники сфери обслуговування» Б «За рахунок доходу, що збільшився, поліпшилися також харчування та одяг. Недавнє соціальне завоювання (короткий робочий день по суботах) сприяло тому, що люди змогли відвідувати мюзик-холи, які з’явилися на той час, чи спортивні змагання» В «Основним джерелом поповнення робітничого класу ставало селянство. Чисельність робітників у Росії була порівняно невеликою, хоча й швидко зростала. У 1900 р. вона становила 12,1 млн осіб, а в 1913 р. – 18,2 млн, при цьому більша частина робітників не поривала зв’язків із селами» Г «Незважаючи на скасування панщини, економічне життя і далі було в руках польської шляхти. Пересічний наділ селянина зменшився з 5 га в 1859 р. до 3 га з 1880 р. і до 2,5 га в 1900 р. Через поділ господарств майже половина селян не могла вижити зі своїх наділів; вони мусили йти на заробітки до польських панів і попадали в повну залежність від них»

1. Михайло Омелянович-Павленко	А натхненник, організатор «Листопадового зриву», командувач збройних сил ЗУНР, пізніше – Державний секретар військових справ ЗУНР; член Української радикальної партії
2.  Дмитро Вітовський	Б  військовий діяч, головнокомандувач УГА та Армії УНР; актив­ний учасник українізації армії, здійснив Перший «Зимовий по­хід» Армії УНР, брав участь у польсько-радянській війні 1920 р
3.  Нестор Махно	В   один з ініціаторів створення таємної політичної організації «Братство тарасівців», співавтор програми братства – «Кредо молодого українця», засновник Української народної партії
4.  Петро Болбочан	Г  видатний український військовий і політичний діяч, отаман, провідник селянського руху, анархіст
	Д  полковник Армії УНР, учасник антигетьманського повстання, уславився походом на Крим

А	Б
В	Г

1. запровадження етатизму як офіційної державної політики 2. домінування виконавчої влади над законодавчою 3. використання соціальної демагогії 4. секуляризація суспільно-політичного життя 5. зменшення ролі державного бюрократичного апарату 6. проведення агресивної зовнішньої політики 7. розширення законодавчих повноважень нотаблів

Впишіть три правильні, на Вашу думку, варіанти відповіді