А формулювання мети й цілей навчання Б добирання змісту навчального матеріалу В добирання методів, прийомів і засобів навчання Г планування способів оцінювання результатів навчання

А посередництво Б самоспостереження В конфронтація Г самоаналіз

А «Наша особлива Яринко, розкажи, будь ласка, про домашнє завдання на цей урок». Б «Сонячний наш Юрку, покажи, будь ласка, на карті територію середньовічного Китаю». В «Гіперактивний наш Вікторе, ти сьогодні першим підеш до дошки». Г «Інно Миколайчук, розкажи, будь ласка, що тобі відомо про князювання Володимира Великого».

А Отже, застосовуючи різні стратегії для надолуження освітніх втрат, це не лише підвищує ефективність навчання, а й робить його більш інклюзивним, цікавим й адаптованим до сучасних викликів. Б Зважаючи на виклики, з якими стикається сучасна освіта, необхідність створення програми для надолуження освітніх втрат учнів з різних предметів стає дедалі актуальнішою. В Використання різних стратегій навчання дає вчительству змогу комплексно розв’язувати проблему освітніх втрат, підвищуючи шанси на успішне ліквідування прогалин у знаннях. Г Використовуючи інтерактивні методи навчання, ви зможете ефективно подолати втрати й закласти міцний фундамент для освітнього поступу ваших учнів / учениць.

А містить ознаки збирання конфіденційної інформації Б треба уточнити промокод на знижку В не існує CW-коду банківської картки Г немає інформації про спосіб доставки

А на інтеграції в межах однієї теми різних галузей науки, компонентом якої є відповідний навчальний пpeдмeт Б на вихідній темі пізнання, що пов’язана з іншими темами, пepeлік яких поступово розширюється В на неодноразовому повepнeнні до певної теми, причому ця тема щоразу матиме збагачений новими відомостями матepiaл Г на нeпepepвній послідовності логічно пов’язаних тем пізнання, кожну з яких під час навчання опрацьовують лише paз

А зародженням залізоробного виробництва. Б зародженням ісламу; початком об’єднання арабів. В формуванням полісної системи організації державного життя. Г виникненням іригаційного землеробства; переходом до осілого способу життя.

А «Єдина мета, яка виправдовує втручання одних людей, індивідуально чи колективно, у діяльність інших, – це самозахист. Виявляти владу над членом суспільства проти його волі припустимо лише для запобігання шкоди іншим» Б «Для будь-якої людини поневоленої нації визначальним постулатом є створення власної національної держави, а її обов’язком, незалежно від того, чи вона має другу, надбану батьківщину, чи ні, є боротьба за волю й здобуття своєї держави» В «Колективна взаємодія, безумовне визнання пріоритету суспільного блага над особистим, добровільне підпорядкування інтересів окремої людини інтересам суспільства є необхідними передумовами нездоланної міцності людської діяльності» Г «Підвищення можливостей соціуму, його ефективності за рахунок синергетичного ефекту можливе на основі усвідомлення людьми різних соціальних груп спільності інтересів і здійснення ними узгоджених, солідарних дій»

1. Античність	А синкретизм знань, вірувань, мистецтва, моральності та звичаїв
2. Середні віки	Б глобальні суперечності між індустріально розвиненими країнами
3. Новий час	В формування демократичної олігархічної форм правління
4. Новітня історія	Г наукова революція та віра у всесильність людського знання
	Д схоластика в ролі провідної течії філософської думки

А Організація Варшавського договору (ОВД) Б Організація Північноатлантичного договору (НАТО) В Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) Г Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО)

1. отримання власниками землі компенсації витрат за проведені агротехнічні, меліоративні та інші вдосконалення; підтвердження власності на будинки, худобу, виноградники 2. визнання національно-персональної автономії для національних меншин 3. створення власної банківської системи, уведення національної грошової одиниці — карбованця 4. установлення на підприємствах 8-годинного робочого дня; забезпечення демократичних свобод 5. скасування приватної власності на землі поміщиків, нетрудових господарств, удільні та церковні, які визнавали власністю трудового народу й передавали без викупу селянам 6. створення системи й налагодження діяльності адміністративних органів: Ради міністрів Української держави, губернських і повітових староств, комісій з промисловості, торгівлі, фінансів і сільського господарства 7. запровадження державної монополії на хліб, тверді закупівельні ціни; урожай, окрім визначеної норми для власного споживання, виробник мав здати до хлібного бюро.

Впишіть три правильні, на Вашу думку, варіанти відповіді, розташуйте їх у порядку зростання