А позначає розміщення об’єктів на карті, прокладає уявні маршрути Б пояснює, як погляди та потреби людей сьогодні й у минулому пов’язані з подіями їхнього життя, станом суспільства В визначає на карті положення культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій Г здійснює порівняльну характеристику чинників, що впливають на заняття людей. Спосіб ведення господарства, соціальний устрій.

А Дитина не розуміє, що таке число та за яким принципом побудовано числовий ряд. Б Дитина має труднощі з використанням ножиць, з послідовністю дій під час виконання різних завдань. В Дитина має труднощі з розумінням прочитаного, які полягають у нерозумінні значення слів, фраз й абзаців. Г Дитині складно написати текст, який диктують, є труднощі з правильним копіюванням букв і слів.

А У Максима мало друзів, йому змалку було складно висловлювати свої думки, а гратися на самоті подобалося більше, ніж з іншими дітьми. Мама раніше сподівалася, що син стане сміливішим, коли підросте, але в шкільному віці ситуація не покращилася. Б Оксана та Віра подруги. Одного дня Оксана сказала Вірі, що не хоче йти з нею разом додому й не пояснила причину. Після уроків Віра побачила, що Оксана гуляла з іншими дівчатами, тому дуже засмутилася і розплакалася. В Михайло найнижчий у класі. Його однокласник Тимур чи не щодня насміхається з нього, називає малявкою, жучком, штовхає, а потім каже, що не помітив. Г Марта часто приносить до школи свої нові іграшки та грається на перерві з подругою Лізою. Вони нікого не беруть у свої ігри й не діляться іграшками з іншими дітьми.

А Маніпулятивний Б Авторитарний В Демократичний Г Конформний

A Kateryna.Roven Б Vesna_12345 В ABCdefl983 Г Tf2851_ygo@N

А засоби, що містять історичні знання в науково обробленому вигляді Б засоби, які фіксують історичну дійсність за допомогою об’єктиву В засоби деталізації знань у живій образній формі Г засоби наочного порівняння явищ, тенденцій їхнього розвитку

А Білогрудівська, Зрубна, Катакомбна Б Киїк-Кобинська, Ашельська, Мустьєрська В Буго-Дністровська, Трипільська, Ямна Г Черняхівська, Зарубинецька, Київська

А «Суспільство стає більш однорідним. Зникають станові привілеї. Значна кількість населення – нові середні верстви: фермери, селяни-власники, кваліфіковані робітники, службовці, учителі, лікарі, працівники сфери обслуговування» Б «За рахунок доходу, що збільшився, поліпшилися також харчування та одяг. Недавнє соціальне завоювання (короткий робочий день по суботах) сприяло тому, що люди змогли відвідувати мюзик-холи, які з’явилися на той час, чи спортивні змагання» В «Основним джерелом поповнення робітничого класу ставало селянство. Чисельність робітників у Росії була порівняно невеликою, хоча й швидко зростала. У 1900 р. вона становила 12,1 млн осіб, а в 1913 р. – 18,2 млн, при цьому більша частина робітників не поривала зв’язків із селами» Г «Незважаючи на скасування панщини, економічне життя і далі було в руках польської шляхти. Пересічний наділ селянина зменшився з 5 га в 1859 р. до 3 га з 1880 р. і до 2,5 га в 1900 р. Через поділ господарств майже половина селян не могла вижити зі своїх наділів; вони мусили йти на заробітки до польських панів і попадали в повну залежність від них»

1. «Велика хартія вольностей»	А унормування сімейних, речових спадкових відносин на основі звичаєвого права
2. «Салічна правда»	Б закладення основ концепції прав людини
3. Кодекс Юстиніана	В створення законодавчого підґрунтя для формування релігійної терпимості
4. Нантський едикт	Г запровадження міського самоврядування у Священній Римській імперії
	Д зведення в єдиний документ цивільних прав і законів

А	Б
В	Г

1. отримання власниками землі компенсації витрат за проведені агротехнічні, меліоративні та інші вдосконалення; підтвердження власності на будинки, худобу, виноградники 2. визнання національно-персональної автономії для національних меншин 3. створення власної банківської системи, уведення національної грошової одиниці — карбованця 4. установлення на підприємствах 8-годинного робочого дня; забезпечення демократичних свобод 5. скасування приватної власності на землі поміщиків, нетрудових господарств, удільні та церковні, які визнавали власністю трудового народу й передавали без викупу селянам 6. створення системи й налагодження діяльності адміністративних органів: Ради міністрів Української держави, губернських і повітових староств, комісій з промисловості, торгівлі, фінансів і сільського господарства 7. запровадження державної монополії на хліб, тверді закупівельні ціни; урожай, окрім визначеної норми для власного споживання, виробник мав здати до хлібного бюро.

Впишіть три правильні, на Вашу думку, варіанти відповіді